Історія однієї ракети

Шостого листопада відзначався Міжнародний день запобігання експлуатації навколишнього середовища під час війни та збройних конфліктів. Цей день — це нагода задуматися над серйозною проблемою, що постає перед низкою держав-учасниць ОБСЄ, на території яких вибухонебезпечні пережитки війни становлять серйозну загрозу для життя людей, обмежують доступ до сільськогосподарських земель та забруднюють довкілля. Східна Україна, яка стала зоною конфлікту в регіоні ОБСЄ зовсім нещодавно, тепер теж страждає від цього лиха, оскільки тривалі бойові зіткнення та їхні наслідки завдають шкоди людям та домашній худобі, а також роблять випас свійських тварин, посівну та збір урожаю щонайменше небезпечними, а може подекуди взагалі унеможливлюють проведення цих робіт.

У травні цього року чоловік, який проживає на вулиці Леніна в Розсипному, розповів спостерігачам Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ в Україні (СММ) про те, що на його присадибній ділянці з вересня 2014 року лежить ракета (довжиною 7,6 м), яка не вибухнула та становить загрозу для місцевого населення, свійських тварин і довкілля. Ця ракета потрапила на присадибну ділянку, коли населений пункт був обстріляний ракетами системи «Смерч», які можуть бути носіями боєголовок, що здатні пробивати танкову броню. Хоча під час обстрілу в Розсипному ніхто не постраждав, численні уламки ракет розлетілися по всьому населеному пункту.

Поспілкувавшись із цим мешканцем весною цього року, спостерігачі поінформували офіцера зі Спільного центру з контролю та координації в Дебальцевому про наявність снаряда, що не розірвався.

«Зрештою цей снаряд, що не розірвався, було знешкоджено та частково вилучено, що зробило населений пункт безпечнішим для місцевих жителів», — зазначив Донал Фітцпатрік, спостерігач СММ ОБСЄ.

Передаючи компетентним структурам та зацікавленим особам інформацію про стан справ на місцях, у тому числі про пов’язані з вибухонебезпечними предметами загрози безпеці місцевого населення, Місія виконує свій мандат і, відповідно, сприяє зменшенню рівня небезпеки для цивільного населення, а також зменшує ризик того, що вибухонебезпечні пережитки війни завдадуть шкоди довкіллю.

Із початком бойових дій у 2014 році значні території Донбасу були забруднені боєприпасами, що не розірвалися. Внаслідок цього населення Донбасу — особливо в районах, де бойові зіткнення були найінтенсивнішими, та на стратегічних ділянках — стикається з такими ж проблемами, що й у Розсипному.

Згідно з Рішенням Тристоронньої контактної групи щодо протимінної діяльності від 3 березня 2016 року сторони несуть відповідальність за позначення, огородження та укладання карт районів, які підлягають розмінування та розташовані у безпосередній близькості від контрольних пунктів в’їзду-виїзду на шістьох дорожніх коридорах на лінії зіткнення та вздовж доріг, які ведуть до цих пунктів, у радіусі 2 км. Здійснюючи моніторинг виконання цих домовленостей, спостерігачі відзначили обмежений прогрес у цьому напрямку, внаслідок чого тисячі цивільних осіб, які щодня переміщуються між контрольованими урядом і непідконтрольними урядові районами України, залишаються в небезпеці.

Інші структури і представництва ОБСЄ також активно підтримують вилучення боєприпасів на території країни. Секретаріат Організації та Координатор проектів ОБСЄ в Україні допомагають країні розробити та затвердити програму протимінної діяльності для захисту мирного населення, сформувати електронну карту нейтралізованих та існуючих загроз, пов’язаних із боєприпасами, що не розірвалися, провести демаркацію зон підтвердженої мінної небезпеки, а також надати відповідну підготовку та обладнання національним організаціям із гуманітарного розмінування.

Мешканці Розсипного все ще стурбовані тим, що під час оранки прилеглих полів місцеві фермери досі виявляють снаряди та їхні фрагменти.

Утім, вони задоволені результатами заходів зі зменшення рівня загрози, вжитих на вулиці Леніна. «Зараз ми почуваємося безпечніше», — зазначила Юлія Урсу, жителька Розсипного, у нещодавній розмові із членами патруля Місії.