Відновлюючи зв’язки розділених громад

Аннетт Ґербер не з чуток знає про невимовний біль і виснажливі труднощі, які доводиться переживати розділеним громадам, адже сама з такої громади. Родом із колишньої Німецької Демократичної Республіки, 54-річна спостерігачка СММ добре знає, що таке розділення. «Це неабияк нагадує мені власну історію, оскільки я сама пережила всі ті труднощі, які вимушені долати сім’ї, щоби підтримувати зв’язок», — пояснює Аннетт, дивлячись на потік людей, які перетинають міст поблизу Станиці Луганської, єдиного контрольного пункту в’їзду–виїзду в Луганській області.

Аннетт працює в СММ із жовтня 2018 року, однак її шлях підтримки громад розпочався понад 20 років тому. Вона працювала в неурядовій організації, що надавала психологічну підтримку біженцям із Боснії та Герцеговини для подолання отриманих травм, а також адміністративну допомогу при переселенні чи репатріації. Упродовж наступних років вона продовжувала роботу в інших місцях на Балканах і Південному Кавказі.

Сьогодні Аннетт більшість часу проводить у патрулях, здійснюючи моніторинг і звітуючи про ситуацію на мості біля Станиці Луганської, що з’єднує громади із підконтрольних і непідконтрольних урядові районів Луганської області. Вона вправний водій і постійно кермує 5-тонним броньованим автомобілем у різних місцях уздовж 500-кіломерової лінії зіткнення. «Взимку особливо складно. — пояснює Аннетт. — Окрім того, що дороги засніжені та вкриті ожеледицею, вони ще й часто проходять поблизу мінних полів, тому коли керуєш автомобілем, чітко розумієш, що помилки можуть бути фатальними».

Робота Аннетт зосереджена на Станиці Луганські відтоді, як у червні 2019 року розпочалося розведення сил і засобів. Перетин зруйнованого у 2014 році мосту потребує чимало часу та є вкрай важливим для людей, які намагаються отримати доступ до товарів першої необхідності та соціальних послуг, як от охорона здоров’я та пенсії. Хоча це стосується всіх, страждання людей поважного віку для неї найболючіші. Згідно з дослідженнями приблизно 30% з-поміж 4,4 мільйона осіб, які постраждали від конфлікту в Україні, це люди віком понад 60 років. «Якось я бачила літню пару, яка перетинала міст. Перейшовши через зруйновану частину мосту, чоловік упав і помер від серцевого нападу. — згадує Аннетт. — Йому було майже стільки ж років, як і моєму батькові. Мені важко навіть уявити, щоб хтось із моєї родини зіткнувся з такими труднощами».

Десятиліття досвіду навчили Аннетт, що будь-який прогрес має значення. «Сторони досягли згоди щодо розмінування та відновлення мосту, почав курсувати маршрутний автобус, щоб полегшити подолання немалої відстані літніми людьми. Люди досі не почуваються в безпеці, однак вони зберігають надію. Для мене за честь мати нагоду вислухати їх і поспілкуватися з ними», — каже Аннетт.