Поглиблення розуміння ромської громади Харкова

Уранці в офісі СММ ОБСЄ в Харкові починається звична метушня. Спостерігачі складають графік роботи на день і готуються до важливої зустрічі.

Сьогодні до них завітає Микола Бурлуцький, керівник ромської громадської організації «Чачімо». Команда сподівається поглибити розуміння питань, що турбують ромську громаду в Харківській області, а також нової Стратегії сприяння реалізації прав і можливостей осіб, які належать до ромської національної меншини.

Зустріч вестиме Ольга, очільниця Харківської моніторингової команди. Родом із Молдови, вона приєдналася до Місії у 2015 році та очолювала Донецьку моніторингову команду, перш ніж переїхала до Харкова.

Поки команда готується до зустрічі, Ольга згадує свій досвід в ОБСЄ: «Я приєдналася до СММ із чіткою метою — зробити особистий внесок у мир і безпеку в Україні».

Річард, юрист зі Сполученого Королівства, який працює спостерігачем у Місії кілька років, ділиться власними очікуваннями від зустрічі: «Я радий зустрічі з паном Бурлуцьким, — каже Річард. — Він досить поінформований про ситуацію з ромською громадою в зоні нашої відповідальності».

Незабаром прибуває Микола Бурлуцький, якого вітає команда СММ. Усі вдягнуті в маски відповідно до заходів, запроваджених Місією у зв’язку з COVID-19.

Пан Бурлуцький очолює громадську організацію «Чачімо», назва якої перекладається як «Правда». Заснована у 2005 році громадська організація має на меті не тільки вирішення безпекових та освітніх питань ромів, які проживають у Харківській області, але й забезпечення кращої інтеграції членів громади в українське суспільство.

Після вступних слів пан Бурлуцький ділиться останньою інформацією стосовно громади.

Він зауважує, що в Харківській області роми стикаються з певними труднощами, які ускладнюються тим, що в області проживають близько 12 різних груп етнічних ромів, кожна з яких має свою мову, звичаї та традиції. Традиційні лідери ромів, вирішують невеликі проблеми громади між собою. «У суперечках останнє слово за ними, а місцеві суди не задіюються, — пояснює він. — Ці 12 ромських етнічних груп також різняться за віросповіданням: серед них є православні, протестанти та мусульмани. Хоча серед різних груп ромів особливих суперечок немає, їхня участь у політичному житті Харкова обмежена, адже в місцевій владі формально представлена тільки одна з дванадцяти груп».

За неофіційними даними, у Харківській області проживають близько 7 000 ромів. Відповідно до перепису населення, у 2001 році в Україні проживало загалом 47 500 ромів. В області їх чисельність зросла приблизно на 2 000 осіб із початку конфлікту в 2014 році, коли ВПО почали приїжджати з Луганської та Донецької областей. Половина з них поступово переїхала на захід України в пошуках роботи, а інші зрештою повернулися до своїх домівок.

Роми, які наразі проживають по всій Харківській області, стикаються з численними труднощами: від відсутності доступу до працевлаштування, освіти й охорони здоров’я і до того, що в багатьох немає необхідних документів на підтвердження особи або місця проживання. Хоча попередня Стратегія Уряду України щодо захисту та інтеграції осіб, які належать до ромської національної меншини на 2014–2020 роки, передбачала спроби врегулювати частину зазначених питань, на жаль, попереду ще багато роботи.

«Найпозитивнішим досягненням попередньої стратегії стало зближення громади з місцевою та обласною владами», — каже пан Бурлуцький.

Попри існуючі проблеми, з якими стикаються роми, пан Бурлуцький з надією дивиться в майбутнє. Деякі члени громади починають активніше долучатися до політичного життя Харкова. Наприклад, вони взаємодіють із місцевою владою, щоб допомагати своїй громаді.

Ольга та Річард ставлять додаткові запитання щодо перебігу нещодавніх подій, а пан Бурлуцький зазначає, що нова стратегія на період до 2030 року справді може усунути деякі недоліки попередньої та створити нові можливості для кращої інтеграції ромської громади в Харківській області.

Після завершення зустрічі Ольга та Річард супроводжують гостя до виходу з офісу Місії. «Добре, що ця зустріч відбулася. — каже Річард. — Я вірю, що такі зустрічі вкрай важливі для підтримки гарних відносин між людьми та формування довіри наших співрозмовників».

«Для мене ця зустріч також важлива, — зауважує Ольга. — Тепер ми набагато краще розуміємо питання, над якими щодня працює команда “Чачімо”».