Місце зустрічі: ромський молодіжний центр у Каховці

Середина липня, ледве минула дев’ята ранку п’ятниці, але температура на вулиці вже майже 30 градусів. Стівен, спостерігач команди СММ у Херсоні, глибоко видихає. «Схоже, сьогодні на нас чекає ще один жаркий день, — каже він. — Краще мені чимшвидше провести брифінг, щоби ми змогли дістатися місця призначення до полудневої спеки».

Родом Стівен з Атланти (США). Перш ніж переїхати до України у 2015 році, він багато років працював перекладачем російської мови,. Потім, у 2016 році, він приєднався до команди Місії в Маріуполі, а згодом перевівся до Херсона. Сьогодні Стівен, Мікеле з Італії та місцевий перекладач Денис відвідають центр для ромської молоді в Каховці, яким опікується місцева громадська організація.

Після брифінгу команда вирушає на північний схід. Проїхавши околиці Херсона, вони прямують вище за течією Дніпра. Дорогою в машині експерт із прав людини Мікеле, який працює у Місії вже майже сім років, а до цього працював в Африці та Центральній Азії, розповідає про центр, який вони відвідають: «Організація зветься «Романо Тхан», що приблизно перекладається як «Ромське місце». Ремонт у центрі розпочали нещодавно, тож там усе ще тривають будівельні роботи». У його очах з’являється блиск, коли він додає: «Мені не терпиться побачити, які зміни відбулися з часу нашого минулого візиту».

Провівши півтори години в дорозі, команда прибуває до приміщення «Романо Тхан» у центрі Каховки, невеликого міста на березі величезного озера-водосховища, яке деякі називають «Каховським морем». Сам молодіжний центр розташований у будівлі, яка протягом десятиліть служила лікарнею та школою. Зведений у 1905 році, будинок зареєстровано як об’єкт культурної спадщини міста.

Януш Панченко, очільник місцевої громадської організації, вітає при вході Стівена, Мікеле і Дениса та показує їм будівлю. Пожовклі шпалери відшаровуються від стін, на другий поверх ведуть старі металеві сходи. Можна сказати, що час був немилостивим до цього будинку, однак тепер він має знову наповнитися життям.

Перш ніж заснувати «Романо Тхан» у 2017 році, Януш Панченко працював учителем у місцевій школі. Він швидко зрозумів, що кількох предметів, що викладаються ромською мовою для близько 70 учнів, недостатньо, щоби передати знання про культуру ромів. «Я відчув бажання створити простір, відкритий як для ромської, так і для української молоді. Українські діти повинні мати можливість побачити, наскільки багатою є ромська культура».

Наразі до Януша Панченка доєдналися двоє представників міської ради. Разом вони хочуть розповісти команді Місії про те, як просувається робота в молодіжному центрі. Помітно, що секретарка міської ради Ірина Гончарова та директор Каховського центру соціальних послуг Віктор Зубков пишаються нею.

«Романо Тхан» — це пілотний проект, у рамках якого Каховська міськрада надає вільний простір для громадської організації. «Відкриття центру, безумовно, чудова ініціатива, але це, можливо, лише перший крок. Сподіваємося, що він стане натхненням для інших», — пояснює Ірина Гончарова.

«У Каховці близько 37 000 мешканців, — перекладає слова Януша Панченка Денис, який до приходу в СММ у 2014 році працював учителем англійської мови. — Близько 500 із них роми, хоча реальна цифра може бути і вищою, тож планів на майбутнє багато».

Поки команді Місії показують приміщення, Януш Панченко розповідає про заплановані заходи. Окрім популяризації мови та культури ромів, громадська організація має намір розмістити тут фотовиставку, присвячену історії ромської громади в районі Каховки. «Ми також побудуємо біля будівлі спортивний майданчик», — каже Януш. Зрештою він сподівається, що робота центру сприятиме зміцненню зв’язків та поглибленню взаєморозуміння між громадами Каховки.

Приблизно через дві години Стівен та його команда поволі завершують розмову, дякуючи Янушу Панченку та представникам міської влади Каховки за приділений час, та вирушають до Херсона.

Повернувшись до офісу СММ, команда збирає свої записи, щоби підготувати патрульний звіт. Стівен, Мікеле та Денис погоджуються у тому, наскільки вони вражені досягненнями команди «Романо Тхан». «Не слід забувати, що всі ці люди — волонтери, — зауважує Мікеле. — Вони фарбують стіни, встановлюють нове електрообладнання та повністю ремонтують приміщення. Можна сказати, що вони будують цей молодіжний центр з нуля». Стівен киває: «Їхня робота сприяє поглибленню взаєморозуміння. Це заслуговує великої поваги».