Маленькі кроки у правильному напрямку

Рут Ні Гласейн, спостерігачка СММ ОБСЄ з Ірландії, досі іноді задається питанням, як вона, не маючи поліцейської або військової освіти чи досвіду роботи в силових структурах, опинилася на лінії зіткнення на сході України.

На перший погляд, здавалося, що СММ ОБСЄ, з усіма її броньованими автомобілями, бронежилетами та великою кількістю заходів безпеки, це не найкраще місце для правозахисниці, яка роками працювала над цивільними ініціативами в Камбоджі, виступаючи за мир і соціальну справедливість, а також відстоюючи та захищаючи права людини, свободу зібрань і свободу слова. «Я не була впевненою, чи підійде це мені, але з того моменту, як я приїхала до України, я знала, що опинилася в потрібному місці в потрібний час», — пояснює Рут.

Нині, перебуваючи на семиденній ротації на передовій патрульній базі СММ у Світлодарську, в одному з районів з найвищою бойовою активністю уздовж лінії зіткнення, Рут дійсно проводить більшу частину свого часу у бронежилеті і шоломі, здійснюючи моніторинг і повідомляючи про порушення режиму припинення вогню. «У більшості випадків нічне небо тут осяяне трасуючими снарядами, а горизонт миготить від артилерійських і мінометних обстрілів», — говорить вона.

Під час своєї роботи в денний час Рут фіксує наслідки цього конфлікту та підраховує людські втрати. Вона наводить нещодавній приклад, коли в сусідньому Новолуганському чоловік був поранений осколками 122-мм мінометної міни, що зрівняла з землею його будинок. «Цей чоловік є однією з нещодавніх жертв серед цивільного населення у списку, що дедалі збільшується», — каже вона, маючи на увазі орієнтовно 13 000 загиблих і приблизно 30 000 поранених внаслідок невпинних бойових дій, що підірвали безпеку мирних жителів.

Разом із тим, як пояснює Рут, в ОБСЄ застосовується багатосторонній підхід до питань безпеки, і тому, окрім моніторингу часткового дотримання сторонами Мінських угод, є ще багато всього, що можна зробити. «І це саме те, у чому я можу зарадити», — говорить вона.

За її словами, найбільше у цьому конфлікті вражає відсутність розлюченості. «Люди страждають. Ми чуємо і бачимо це щодня, — каже Рут. — Але це не з серії протистояння сусіда проти сусіда, від цього страждають усі сусіди». Водночас вона попереджає, що тривале насильство може призвести до затягнутого конфлікту і загострення відчуття ворожості. «Повірте мені, я знаю, адже я виросла в Ірландії, всього в декількох кілометрах від кордону».

Рут каже, що суворі уроки, здобуті на своїй батьківщині, і засоби правового захисту, що застосовувалися на іншому кінці світу, зокрема зі сприяння діалогу, — це те, що вона найбільше привносить у Світлодарськ та інші міста і селища на сході України. На думку Рут, іноді просто необхідно вислухати людей і дати їм можливість висловитися, особливо коли вони взаємодіють одні з одними, вимагаючи припинити насильство.

Вона визнає, що це — маленькі кроки, які, тим не менш, ведуть у правильному напрямку — подалі від насильства, що триває останні п'ять років. «У мене немає досвіду ведення боротьби в умовах конфліктів, — каже Рут. — Але я сподіваюся, що завдяки СММ ОБСЄ мій досвід і докладені тут зусилля можуть виявитися корисними для врегулювання цього конфлікту».