Майбутні українські журналісти вдосконалюють навички медіаграмотності за підтримки ОБСЄ

У сучасному інформаційному середовищі, де дезінформація, маніпуляції та контент, створений за допомогою штучного інтелекту, дедалі частіше використовуються для впливу на суспільну думку, медіаграмотність стала необхідною навичкою для майбутніх журналістів. Двадцять вісім українських студентів і студенток журналістики посилили навички з виявлення оманливого або маніпулятивного контенту під час семиденного тренінгу «Думай. Перевіряй. Медіа без ілюзій», організованого Позабюджетною Програмою підтримки Секретаріату ОБСЄ для України з 22 по 28 червня 2026 року.

Програма тренінгу поєднала теоретичні сесії, практичні вправи, інтерактивні ігри та дискусії, покликані посилити навички учасників і учасниць із перевірки фактів, верифікації інформації та критичного мислення. Вони також працювали з інструментами для виявлення дезінформаційних наративів, аналізу маніпуляцій, перевірки джерел та оцінки контенту, створеного або зміненого за допомогою штучного інтелекту.

Під час сесій розглядалися когнітивні упередження у сприйнятті інформації, техніки дезінформації — від фейків до інформаційних операцій, фреймінг і маніпуляції, робота з експертами та джерелами, журналістська етика, гендерний баланс у журналістиці, роль медіапростору в національній безпеці та особливості журналістики під час війни.

«За нинішніх умов, коли дедалі більше людей мають навички користування інформаційними технологіями, медіаграмотність набуває особливого значення, щоби ці навички слугували інтересам суспільства і інформаційної безпеки, а не перетворювалися на інструмент досягнення цілей, які руйнують суспільство. В цьому сенсі Програма підтримки ОБСЄ для України робить незамінну справу, тому що журналісти здатні поширювати ці навички на аудиторію» , — зазначив Андрій Куликов, голова Комісії з журналістської етики, співзасновник і ведучий «Громадського радіо».

Практична частина тренінгу включала вправи з аналізу дезінформаційних повідомлень, спільну верифікацію контенту, імітацію інтерв’ю з джерелами, які навмисно вводять в оману, а також обговорення етичних дилем, з якими журналісти стикаються у своїй щоденній роботі.

«У час, коли дезінформація стає одним із ключових інструментів впливу, медіаграмотність є не просто професійною навичкою журналіста — вона є складовою демократичної стійкості суспільства. Саме тому ми підтримуємо розвиток нового покоління журналістів, здатних працювати відповідально, перевіряти факти, протистояти маніпуляціям і зберігати довіру аудиторії», — зазначила Ольга Прокопенко, керівниця медіапроєкту Програми підтримки ОБСЄ для України.

Навчання було організовано Позабюджетною Програмою підтримки Секретаріату ОБСЄ для України за участі експертів та експерток з Навчально-наукового інституту журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Інституту демократії імені Пилипа Орлика, Комітету Верховної Ради України з питань свободи слова, Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, Комісії з журналістської етики та провідних українських медіа. Цей тренінг є частиною проєкту, що фінансується державами-учасницями Організації та партнерами зі співпраці. Повний список донорів дивіться тут.

Раніше Позабюджетна Програма підтримки Секретаріату ОБСЄ для України, Навчально-науковий інститут журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка та проєкт «Фільтр» розробили навчальний посібник «Медіаграмотність», щоб допомогти майбутнім медійникам опанувати навички перевірки фактів, верифікації інформації та критичного мислення, а також краще розпізнавати маніпуляції та дезінформацію.